Від поразки на Ярмуці до смерті імператора Іраклія
Передмова
Подіям гри передує битва на річці Ярмук, коли в серпні 636 р арабські війська, очолювані Халідом ібн аль-Валідом, наголо розбили переважаючі чисельно війська Візантії. Засмучений новинами про розгром військ, візантійський імператор Іраклій покладає провину за поразку на себе, і, в першу чергу, на свій кровозмісний шлюб з племінницею Мартіною. Зневірившись, він вирушає з Антиохії до Константинополю, промовивши на прощання:
"Прощавай, прощавай, Сиріє, моя прекрасна провінціє! Тепер ти в руках невірних. Мир тобі, о Сиріє, якою прекрасною землею ти будеш для ворога!"
Поразка Візантії на Ярмуці ознаменувала початок доби арабських завоювань.
На початок гри усі каунтери візантійських військ розміщені на мапі та розосереджені по гарнізонах метрополії, Фракії, Вірменії, Єгипту, Фіваїд, східних провінцій та островів. Флот Візантії знаходиться у Константинополі та Смірні. Візантійці мають шістьох лідерів, зокрема супроводжуваного Мартіною імператора Іраклія (починає гру в Антіохії), Trithyrios'а в Антиохії, Baanes'а в Арменії, Theodore в Єгипті, Leontios'а у Фіваїдах та Mawrianos'а у Константинополі. Окрім того, на стороні Візантії виступають хасаніди, яких очолює al-Alham. Додаткових лідерів Візантія наймати не може. Гроші течуть до імператорської казни рікою, щоходу візантійці отримують 59 сентенцій золота від податків.
Арабів очолює каліф Умар, що знаходиться поза мапою. На мапі присутні Халід ібн аль-Валід, який очолює велику ватагу вільних воїнів газі на півночі арабських володінь, та Amr b. al-As, який стоїть табором на півдні поблизу містечка Aila. Араби мають невеликі гарнізони у Дамаску, Аерополісі, Емесі і Бострі. За потреби, араби можуть наймати додаткові війська та лідерів, але їхній поточний дохід становить лише 10 сентенцій на рік.
Мета, яку ставлять собі обидві сторони, - контролювати на 641 рік щонайменше два з трьох ключових міст - Олександрії, Ієрусалиму та Антиохії.
